Islamic ethics, sufism in the teachings of Ḥasan Ḥasanʹzādah Āmulī; a renowned Iranian scholar.

The antithesis of nature and freedom is the central idea of Kant's philosophy. It is the direct expression of its postulated division of all existing things into the world of phenomena, which in their sum-total constitute nature, and its original foundation—the world of things in themselves, which lie beyond the categorial determinations of nature. Necessity and causal relations, like space and time, apply only to the world of phenomena; the world of things in themselves is free of these determinations and, (...) therefore, constitutes the realm of freedom—freedom from the intractable laws of nature. Thus, Kant, on the one hand, proves the unconditional subsumption of phenomena under the laws of nature, under the strictest determinism, and, on the other, insists just as decisively that freedom is the first, pretemporal link in the cause-and-effect chain of events. True, the existence of this original freedom is unprovable; it is unknowable, supersensible, and transcendent. But if we agree that there are not only phenomena but also things in themselves, then the conclusion about freedom is fully justified. If, on the other hand, we reject the existence of things in themselves, then we deny at the same time any possibility of freedom, for there are no exceptions in natural determinism. (shrink)

Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» (...) культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою. (shrink)

In the article, the organic principle of the Euroasian philosophy is studied. The organic principle acts as a basis of special style of thinking and a certain methodology of scientific knowledge here. The Euroasian methodology of studying of development of society allows establishing of the nature of communications between social processes and the phenomena of wildlife. In the article, the most important components of the Euroasian organic principle of thinking are shown: special terminology and possibilities of its application for the (...) description and forecasting of the social phenomena. Prerequisites of change of the style of thinking dominating in modern science are also noted. The author considers advantages of the organic principle of the Euroasian methodology in solution of national political, social-economic and cultural problems and in possible prospects of its use for formation of scientific methodology. The organic principle of thinking creates complex idea of reality, which can appear before us new, party unknown earlier. Lack of division of sensual experience and ‘pure reason‘, irrational and rational in organic thinking is unconditional advantage of organic approach. Organic principle presented by the Euroasian philosophical organization of the beginning of the twentieth century and continued by Lev Gumilev in the theory of ethnogenesis acts as alternative developed in the west of one-dimensional, mechanistic methodology. It can be told with confidence that owning all of variety of intellectual traditions is necessary for the modern humankind to become capable to realize global ecological threats and negative consequences of influence of culture in which ethics of individualism prevails. (shrink)

The concept of truth is a fundamental category in the theory of knowledge and philosophy in general. Other philosophical categories presuppose the concept of truth as their content or as the goal of investigatory inquiry. Philosophy begins historically with rejection of any form of opinion in the name of truth and with the counterposing of what truly exists to the variety of appearance. Thus was born theoretical thought, for which in antiquity philosophy was a synonym.

The subjectivist-agnostic interpretation of the category of truth, which we examined in Part One, on "critical rationalism," has deep epistemological roots. Hence, Lenin's analysis of the epistemological intentions of "physical" idealism, which emerged at the end of the last century, is fully applicable to a description of the epistemological falsification of Karl Popper and his followers.

Hegel, like his precursor of genius Heraclitus, is often called an "obscure" philosopher. One must agree with this. That being the case, it becomes impossible to evade the question of the reasons for this "obscurity," which clearly should not be reduced to shortcomings of style. True, Hegel's language is difficult; it must be studied and one must become accustomed to it in order to understand Hegel's philosophy. Nonetheless, this distinctive language is very expressive. It presents well all the nuances of (...) Hegel's thought. (shrink)

Critical study of Tattvārthādhigamasūtra, work on Jaina philosophy, ethics and doctrines by Umāsvāti.

The history of philosophical thought has often been compared to a comedy of errors, and is one of the most important dimensions of the intellectual history of mankind. Quests for a correct view of the world and tragic mistakes, the polarization of philosophy into mutually exclusive trends, which is sometimes thought of as a permanent scandal in philosophy — these are not merely the searchings and sufferings of individual thinkers. This is the intellectual odyssey of mankind, and those to whom (...) it appears a farce apparently interpret the tragic only as the idols of the theater. But the fact is that antinomies, crises, retracing of steps, the discarding of real truths in favor of erroneous concepts long since refuted but stubbornly taken as true — are these things characteristic of philosophy alone? Philosophy is the intellectual image of mankind, and the contradictions of its development are of no small importance to the intellectual biography of humanity. (shrink)

I am perfectly aware that to both the writing and the reading public, a theoretical discussion today of the basic problems of Marxism seems superfluous or at best inappropriate. However, I cannot share this dominant sentiment.